Отделение проктологии Киевской областной клинической больницы. Зав. отделением главный проктолог Киевской области Пироговский В. Ю.
Контакты
Карта сайта
Лечение геморроя
Вопрос-ответ
Специалисты клиники
О клинике
Заболевания
Лечение проктологических заболеваний
Гидроколонотерапия
Информация для пациентов
Для специалистов проктологии
Вопрос-ответ
Геморрой, лечение геморроя
Контакты
Отзывы пациентов отделения проктологии КОКБ
Исследование толского кишечника
Обратная связь
Видео и аудио
Капсульная эндоскопия

Главная страница » Диагностика » Капсульная эндоскопия» Научные статьи по применению капсульной эндоскопии в клинической практике

 

 

Можливості, безпечність та діагностичні знахідки капсульної ендоскопії ОМОМ , нової системи капсульної ендоскопії.

 

Після схвалення FDA в 2001 році, клінічне застосування капсульної ендоскопії (КЕ) швидко розповсюджувалося , з цією метою були розроблені декілька систем. Одним з основних обмежуючих факторів розповсюдження цієї методики була  його висока вартість та сумнівна економічна ефективність. Нещодавно, китайським виробником (Jinshan Science & Technology Company, Chongqing, China) була створена відеокапсула ОМОМ та було отримано дозвіл на розповсюдження капсульної ендоскопії в Європі. Основною різницею між капсульною ендоскопією ОМОМ  та іншими подібними доступними на даний момент системами є дещо більший розмір (13*28мм) та застосування жилету, що містить елементи антени. Також унікальною характеристикою ОМОМ системи є можливсть змінювати швидкість запису фрагментів та набагато нижча ціна. Так метою даного дослідження було оцінити можливості, безпечність та діагностичні знахідки при капсульної ендоскопії ОМОМ. 36 пацієнтів (17 чоловіків та 19 жінок, середній вік яких складав 56 років, від 19 до 85 років) з підозрою на наявність захворювань тонкої кишки підлягали капсульній ендоскопії ОМОМ в Гастроентерологічних підрозділах. Покази до дослідження включали: шлунково-кишкова кровотеча невизначеної етіології у 15 пацієнтів, діарея у 14 пацієнтів, виявлена Хвороба Крона або підозра на її наявність у 4 пацієнтів, нейроендокринний тумор у 1 пацієнта, дифузний сімейний поліпоз у 2 пацієнтів. Всі пацієнти легко проковтнули капсулу. Візуалізація всієї тонкої кишки була досягнута у 35 пацієнтів (97%) та затримка капсули без обструкції спостерігалась у 1 пацієнта (3%) в зв’язку з попередньо не діагностованю хворобою Крона, що ускладнилась стриктурою у пацієнта з діареєю. Цей пацієнт підлягав хірургічному лікуванню з приводу стриктури з видаленням капсули. У одного пацієнта затримка початку запису була пов’язана з тимчасовими неполадками в роботі системи. Все відео було класифіковано гастроентерологом у: діагностичне, підозріле та негативне.

 

Результати КЕ зображені в таблиці.

 

 

Капсульна ендоскопія ОМОМ є простим у застосуванні методом, подібним за рівнем діагностичних знахідок до інших подібних систем при типових показах до капсульної ендоскопії, в цьому попередньому дослідженні, ілеоцекального кута було досягнуто у 97% випадків, цей відсоток є вищим ніж доповідалося для інших систем. Капсульна ендоскопія ОМОМ є корисним економічно ефективним ендоскопічним методом для оцінки захворювань тонкої кишки.