Отделение проктологии Киевской областной клинической больницы. Зав. отделением главный проктолог Киевской области Пироговский В. Ю.
Контакты
Карта сайта
Лечение геморроя
Вопрос-ответ
Специалисты клиники
О клинике
Заболевания
Лечение проктологических заболеваний
Гидроколонотерапия
Информация для пациентов
Для специалистов проктологии
Вопрос-ответ
Геморрой, лечение геморроя
Контакты
Отзывы пациентов отделения проктологии КОКБ
Исследование толского кишечника
Обратная связь
Видео и аудио
Капсульная эндоскопия

Главная страница » Диагностика » Капсульная эндоскопия» Научные статьи по применению капсульной эндоскопии в клинической практике

 

 

 

T1629 Зменшення кількості знімків в шлунку  може збільшити відсоток повного дослідження при капсульній ендоскопії: А Проспективне Рандомізоване Контрольоване Дослідження

 

Історія питання та мета дослдження: У близько 20% пацієнтів, яким проводиться капсульна ендоскопія, капсула не досягає сліпої кишки. Однією з головних причин цього є  затримка капсули в шлунку. Ми зробили припущення, що зменшення кількості кадрів, які виконує капсула в шлунку, збереже достатню кількість енергії батареї для того, щоб отримати більше зображень тонкої кишки. Метою даного дослідження було встановити чи при зменшенні кількості знімків виконуваних в шлунку збільшується відсоток тотальних обстежень тонкої кишки при капсульній ендоскопії (CER). Пацієнти та методи: 50 пацієнтів були проспективно рандомізовані у 2 групи: з модифікованою частотою (MCR, н=25) та контрольна група (н=25). ОМОМ система для капсульної ендоскопії  ( Jinshan Science & Technology (Group) co., Ltd Chongqing, Китай),

що має функцію моніторингу в режимі реального часу, та дозволяє змінювати частоту забору кадрів протягом процедури. У пацієнтів з MCR групи спочатку частота забору кадрів була встановлена на рівні 0,5 кадрів на секунду (fps), а потім після того, як капсула проходила шлунок змінювалася на 2 fps, тоді як в контрольній групі частота забору кадрів була встановлена на рівні 2 fps з самого початку та не змінювалася протягом всієї процедури. CER, час транзиту по шлунку (GTT), кількість зображень тонкої кишки та загальний час роботи були записані та проаналізовані. Результати: не було жодної значимої різниці у статі, середньому віці, кількості госпіталізованих пацієнтів та показах до процедури в обох групах. Жоден з пацієнтів не приймав наркотичні препарати чи прокінетики, жоден з них не мав діабетичного гастропарезу. CER був набагато більшим в MCR групі ніж в контрольній (100% проти 72% р=0,014). Загальний час роботи був набагато більшим в MCR групі ніж в контрольній (649,9 +/-144,8 хвилин проти 445,2 +/- 56,2 хвилини,р меньше за 0,001). Кількість знімків в MCR групі була набагато більшою ніж в контрольній (45740 (9720-62400) фрагментів проти 40320 (7920-49320) фрагментів, р=0,042).Не було виявлено значушої різниці в GTT між двома групами.

Висновки: Зменшення кількості знімків ендоскопічної капсули в шлунку може збільшити відсоток тотального обстеження тонкої кишки під час капсульної ендоскопії за рахунок зменшення споживання енергії батареї в шлунку, а також подовжує загальний час роботи ОМОМ капсули.