Отделение проктологии Киевской областной клинической больницы. Зав. отделением главный проктолог Киевской области Пироговский В. Ю.
Контакты
Карта сайта
Лечение геморроя
Вопрос-ответ
Специалисты клиники
О клинике
Заболевания
Лечение проктологических заболеваний
Гидроколонотерапия
Информация для пациентов
Для специалистов проктологии
Вопрос-ответ
Геморрой, лечение геморроя
Контакты
Отзывы пациентов отделения проктологии КОКБ
Исследование толского кишечника
Обратная связь
Видео и аудио
Капсульная эндоскопия

Володимир ПИРОГОВСЬКИЙ: “Вперше до проктолога варто сходити у 30 років”

Грудень 1, 2011, газета «Вечірній Київ»

Про делікатні проблеми, відомі переважній більшості людства, розмову ведемо із завідувачем відділення проктології Київської обласної клінічної лікарні Володимиром Пироговським.

– Володимире Юрійовичу, які тенденції спостерігаються наразі у проктології, чи збільшилась кількість хворих?

– Останнім часом побільшало людей, котрі мають ті чи інші проктологічні проблеми. Зокрема, зросла кількість злоякісних і доброякісних пухлин ободової та прямої кишок. Що стосується гемороїв і тріщин, то цей показник теж має виражену тенденцію до зростання.

– Чим обумовлена така ситуація, які чинники призводять до розвитку патологічного процесу?

– Основним фактором є генетична схильність. Це вихідна щаблинка, з якої все може розпочатися. Адже доведено, що ця хвороба генетично детермінована та зумовлена типом сполучної тканини: якщо вона слабка, то в людини є схильність до виникнення не лише геморою, а й варикозного розширення вен нижніх кінцівок, килоутворення. Отже, це той чинник, який дається людині природою. Щодо факторів, котрі сприяють розвитку патологічного процесу, то це насамперед малорухомий спосіб життя, сидяча робота.

Як результат порушується венозний відтік крові від органів малого таза, переповнюються судини, що і стає поштовхом до розвитку захворювання. Тож офісні працівники не тільки «висиджують золоті яйця», розплатою за працю стає ще й така неприємна хвороба, як геморой.

Спровокувати недугу може вагітність, адже зростаючий плід притискає судини до кісток таза й відтік венозної крові порушується, а також запори: людина тривалий час проводить у туалеті, судини надміру розтягуються, що теж спрацьовує як пусковий механізм для розвитку патології.

Крім того, великий вплив має зловживання алкоголем, кавою, пряною та гострою їжею, оскільки продукти їхнього метаболізму є подразниками для анального каналу.

Важливим моментом є режим харчування, адже якщо воно нерегулярне, то й ритм роботи кишково-шлункового тракту теж порушується, що також є провокуючим чинником для появи геморою.

Загалом, за статистичними даними, 70% дорослого населення віком від 30 років мали який-небудь епізод загострення геморою – чи то біль, чи то певний дискомфорт. Не всі вони підлягають лікуванню в проктолога. Такі епізоди часто минають самі. А от 25% людей з гемороєм таки необхідне специфічне лікування в лікаря-проктолога. Це необов’язково має бути оперативне втручання, у деяких випадках достатньо консервативного лікування. Але звернутись до фахівця треба неодмінно, бо це передусім питання якості життя.

– Розкажіть, будь ласка, про методи обстеження, а також як часто дорослим слід відвідувати проктолога з профілактичною метою.

– Після 40 років раз на рік потрібно відвідувати проктолога, робити дослідження прямої кишки. Після 50 – раз на три роки робити колоноскопію. Це коли гнучким шлангом оглядають товсту кишку на наявність поліпів. Якщо в когось із родини був геморой, то вперше до проктолога варто сходити у 30 років.

Щодо діагностики, то геморой – це хвороба, для діагностування якої неважливий прогрес у медичному обладнанні, він розміщений у самому кінці шлунково-кишкового тракту й легко доступний для огляду. Тож лікар з мінімальним набором інструментів здатен правильно поставити діагноз. Хоча сьогодні є такі новітні прилади, як відеоаноскопи, з допомогою цього апарата пацієнт може на моніторі спостерігати всі дані та показники. Є також ультразвукове трансанальне допплерівське дослідження. Утім, усі ці новітні прилади суттєво не змінюють діагностики, а лише підвищують привабливість самої процедури.

– А чи існують нові методики лікування цієї хвороби і чи доступні вони наразі пацієнтам?

– Сучасні технології лікування геморою до нас прийшли відносно нещодавно. За статистичними даними, донедавна на теренах СНД 97% усіх процедур щодо геморою виконувались класичним оперативним утручанням і лише 3% пацієнтівпідлягали малоінвазивному лікуванню. На Заході 80% хворих лікували з допомогою малоінвазивних методів. Останнім часом і в нас упроваджена вакуумна лігація, інфрачервона коагуляція, склерозування гемороїдальних вузлів. Усе це застосовується у вітчизняних клініках як альтернатива класичному оперативному втручанню. З 2007 року найсучаснішим методом вважається використання ТНD технологій, що ввібрали в себе всі позитивні моменти, притаманні малоінвазивним методикам, а їхню ефективність можна порівняти з радикальною операцією. Тобто в застосуванні ТНD поєднались і радикальність, і малотравматичність.

– Поділіться, будь ласка, технологічними секретами цього методу.

– Почнемо з того, що геморой – це патологічне збільшення гемороїдальних вузлів. Основним проявом хвороби є періодичні кровотечі з вузлів, випадіння їх з анального каналу та часті запалення. Технологія ТНD полягає в надійному перев’язуванні артерій, які живлять гемороїдальні вузли, під контролем допплерівського зонда. Під час такого втручання відсутній розріз тканин, не порушується їхня цілісність. Ультразвуковий датчик чітко визначає гілочку артерії, локалізуючи її в потрібному місці. Після цього артеріальне кровопостачання вузлів зменшується, вони скорочуються, кровотеча й біль припиняються. Лікування таким методом зберігає тканини заднього проходу, що, у свою чергу, зменшує біль та забезпечує нормальне післяопераційне функціонування анального каналу.

Якщо порівняти післяопераційні ускладнення, котрі виникають після класичної та після такої от малоінвазивної операції, то в першому випадку їх більше й вони значно тяжчі: це і кровотечі, і больовий синдром, і розвиток гострих парапроктитів. Тобто відновлення є тривалішим та потребує довшого перебування в стаціонарі.

Отже, серед очевидних переваг лікування з допомогою таких новітніх методик, як ТНD, те, що операція є радикальною, бо усуває саму причину геморою, а не його симптоми. Метод цей безболісний, оскільки застосовується в нечутливій зоні. Процедура виконується без скальпеля, не пошкоджує тканин заднього проходу, і тому є малотравматичною. Крім того, після такого оперативного втручання пацієнт швидко відновлюється – перебування в лікарні триває лише добу, а до звичного ритму життя людина може повернутися вже за 2-3 дні.

Але це не означає, що класична операція тепер може бути відкинута геть. Вона має свою нішу й робиться за певних показань, до того ж вона не така страшна, як про неї розповідають, якщо, звісно, виконується у спеціалізованих стаціонарах.

– Нині в місті десятки клінік пропонують свою допомогу в подоланні цієї делікатної проблеми. Як же людині не помилитися з вибором закладу для лікування?

– Я б рекомендував пацієнтам, обираючи клініку, насторожитися, коли заклад агітує тільки за один метод лікування. Наприклад, виключно інфрачервона коагуляція, і все, чи лише вакуумна лігація. Логіка та підхід до хворого в такому разі дуже примітивні. Оскільки більшість приватних клінік розміщуються на невеликих площах, то можуть собі дозволити придбати та поставити лише якийсь один прилад. Отже, яке обладнання купили, таким і лікують усіх поспіль. А за хронічного геморою потрібно застосовувати диференційований підхід. Залежно від ступеню геморою. Якщо ж пацієнт бачить, що в клініці, до якої він звернувся, використовують і консервативне лікування, й інші різноманітні методики, то в нього, відповідно, більше шансів отримати правильну та адекватну допомогу.

І насамкінець розмови: які б поради ви дали нашим читачам?

– Потрібно обов’язково звернутися до лікаря, якщо в ділянці анального каналу відчувається біль, дискомфорт, свербіж, печія або спостерігаються кровотечі, виділення слизу чи гною. Усі ці симптоми потребують огляду та консультування фахівця. Самолікування, на жаль, нині дуже поширене серед українців, а надто якщо йдеться про такі делікатні хвороби, але людина сама не в змозі відрізнити геморой від злоякісної пухлини. А скарги за цих захворювань бувають вельми схожими. І ми повсякчас стикаємося з тим, що пацієнти вдаються до самолікування геморою, лікуючи аж ніяк не його. Дедалі частіше нам доводиться мати справу в таких випадках з пухлинами або запальними процесами. Тому принциповим моментом є консультація лікаря для того, щоб визначити, чи це справді геморой чи інше захворювання. Сам по собі геморой, особливо на початкових стадіях, рідко загрожує життю, хвороба лише погіршує його якість. А от щодо злоякісних і доброякісних пухлин, то вони є досить небезпечними. Проте своєчасна діагностика та лікування можуть істотно вплинути на якість і тривалість життя.

Джерело: http: //eveningkiev.com