Отделение проктологии Киевской областной клинической больницы. Зав. отделением главный проктолог Киевской области Пироговский В. Ю.
Контакты
Карта сайта
Лечение геморроя
Вопрос-ответ
Специалисты клиники
О клинике
Заболевания
Лечение проктологических заболеваний
Гидроколонотерапия
Информация для пациентов
Для специалистов проктологии
Вопрос-ответ
Геморрой, лечение геморроя
Контакты
Отзывы пациентов отделения проктологии КОКБ
Исследование толского кишечника
Обратная связь
Видео и аудио
Капсульная эндоскопия
Главная страница » Для специалистов » Научные работы

Для специалистов: научные работы

Застосування антибактеріальних препаратів в комплексній терапії хронічних запальних
захворювань кишковика

В. Ю. Пироговський, Р. К. Палієнко, С. О. Злобенець
Київська медична академія післядипломної освіти, кафедра хірургії та проктології. Київська обласна клінічна лікарня,
відділення проктології.

Реферат
Проаналізовано досвід застосування антибактеріальних препаратів в комплексній терапії у хворих з неспецифічним
виразковим колітом (НВК) та хворобою Крона (ХК) товстої кишки. Застосування антибактеріальних препаратів сприяє
пригніченню активованої умовно – патогенної мікрофлори кишковика, тим самим знижуючи ризик ускладнень при
хронічних запальних захворюваннях кишковика (ХЗЗК).

Ключові слова: неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, комбінація антибактеріальних препаратів (офлоксацин,
метронідазол).

Вступ:

Під хронічними запальними захворюваннями кишковика (ХЗЗК) невідомої етіології розуміють неспецифічний виразковий
коліт (НВК) та хворобу Крона (ХК).

Розповсюдженість НВК та ХК в індустріально розвинутих країнах в останні роки набуває характеру майже епідемії. Так,
в США розповсюдженість складає 225,5 на 100 тис. населення, при захворюваності 16 на 100 тис. нас.. В Данії
відповідно 9,5 і 117 на 100 тис., в Ізраїлі – 6,9 і 138 , в Росії зокрема в Московській обл.. розповсюдженість НВК 22.3
на 100 тис.; ХК 3,5 на 100 тис. Населення [1,2], таким чином незважаючи на різницю в цифрах, щодо захворюваності
на дану патологію в різних країнах, відмічається помітна тенденція до збільшення числа випадків ХЗЗК, при цьому
більша частина людей, що страждає на дану патологію є вікова категорія з 18 по 45 р.

ХЗЗК – захворювання поліетіологічні Жодна з запропонованих теорій в повному обсязі не пояснює причину виникнення
захворювання. Проте, за сучасними даними багатьох авторів[1,5], які вивчають дану проблему, виділяють наступні
основні фактори:

   * генетичний
   * мікробний
   * підвищена проникливість кишкового бар’єру
   * фактори навколишнього середовища
   * порушення імунної відповіді

В теперішній час обговорюються три основні теорії виникнення ХЗЗК:

  1. патологічна реакція на кишкову мікрофлору
  2. дефект кишкового бар'єру
  3. порушення імунної відповіді на рівні кишки [3,5]

Активована умовно-патогенна мікрофлора кишковика, призводить до функціональних порушень, які проявляються:

   * порушенням усмоктування поживних речовин
   * порушення функції кишкових ферментів
   * утворення кишкових ендотоксинів
   * зниження дезентоксикаційної функції печінки
   * зміною проникливості кишкової стінки
   * пригнічення регенерації кишкового епітелію

По даним Корневої Т.К. (1999 р) умовно – патогенні види у хворих з ХЗЗК визначаються у переважній більшості
(89,3 +/- 1,8 %).
Мікроорганізм  НВК (%)  Хвороба Крона (%)
Ентеробактерії  55,8  46,6
Протей  30,3  33,3
Гемолітичні коки  33,6  51,2

Тому одним із основних механізмів хронізації запалення є результат постійної дії бактерій та продуктів їх життєдіяльності,
а також генетично детермінованої неповноцінної місцевої імунної відповіді та порушення кишкової проникливості [5].

Найбільш важко протікають ХЗЗК у випадку розвитку кишкових ускладнень які мають блискавичний перебіг та летальний
результат. Кишкова кровотеча, токсична дилатація, перфорація товстої кишки розвиваються як прояв гормональної
резистентності (неефективність терапії високими дозами кортикостероїдів), або при несвоєчасному встановленні діагнозу,
неадекватно призначена консервативна терапія та ін.). Тому до адекватної фармакотерапії ХЗЗК на даний момент
пред’являють дуже високі вимоги, хоча єдиної визначеної тактики не існує. Таким чином лікування хворих з НВК та ХК
має бути індивідуальне з урахуванням характеру хвороби розповсюдженості процесу та ступеню тяжкості загострення
[1,3]. В основі фармакотерапії ХЗЗК необхідно дотримуватися загальноприйнятих світових стандартів:

   * максимально швидка ліквідація гострих атак хвороби
   * попередження та усунення ускладнень
   * ліквідація рецидивів та попередження їх
   * хірургічне лікування при відсутності терапевтичного ефекту та при розвитку ускладнень небезпечних для життя

Базисна терапія включала:

   * призначення препаратів 5- аміносаліцілової кислоти
   * призначення глюкокортикоїдів (по показанням)
   * антибактеріальна терапія
   * ентеральне та парентеральне харчування
   * корекція обмінних та дисбіотичних порушень
   * призначення сорбентів

За даними літератури доказана ефективність метронідазола та ципрофлоксацину, які рекомендують застосовувати
коротким курсом в терапевтичних дозах при гіпертермії та наявності нориць [6,7]. U.M. Turunen та співавт. (1998)
призначали ципрофлоксацин в стандартній схемі месалазин + преднізолон і на протязі декількох років не спостерігали
ремісії, або вони були короткочасні (декілька тижнів).

Мета дослідження – оптимізація призначення антибактеріальних препаратів у хворих з ХЗЗК.

Матеріали та методи дослідження

За період з 2004 по 2007 р. у проктологічному відділенні КОКЛ проліковано 203 пацієнтів з ХЗКК.

Хворі обстежувалися по стандартним методикам з наступним проведенням загально клінічних та інструментальних
досліджень. У всіх пацієнтів проведено дослідження кишкового вмісту на патогенну мікрофлору та чутливість до
антибіотиків. За цей період проведено рандомізоване дослідження у даної когорти хворих. Виділено наступні групи
дослідження: а) І група(114)- хворі, які окрім базисної терапії отримували антибактеріальну терапію у вигляді
офлоксацин-метрогіл. б) ІІ група(89)- базисна терапія + метрогіл. Пацієнти в обох групах статистично сопоставими по
статевій, віковій ознаці, ступеню важкості, локалізації. Вік хворих складав з 17 до 65 років, в середньому 38,8 років.
Більшість хворих у 58% були у віці від 17 до 55 років, тобто працездатного віку; чоловіків – 98 (48,2%), жінок – 105
(51,8%).

За цей період 189 (93%) хворих госпіталізовано в плановому порядку, 7 % по швидкій допомозі.

Хворих з НКВ було – 154 (75%), з них легка форма була у 52 хворих, середньої важкості – у 74, важка форма – 28.
Дистальне ураження – у 48 хворих, лівобічне – 76, тотальне – 30. Оцінку степені важкості та активності НВК визначали
по Schrolder (клініка Мауо).

Хворих з Хворобою Крона проліковано 49 (25%) з них з легкою формою-19, середньої важкості 25 , важкою -5.По
локалізації: ураження тонкої кишки-23, товстої кишки-26 В лікувальній тактиці при ХК використовували визначення
активності перебігу захворювання по індексу Беста.

Результати та їх обговорення

1. Розповсюдженість:
Мікроорганізм  І група (%)  ІІ група(%)
E.coli + S.epidermidis  77  75
Enterococus faecium  12  13
Enterobacter  8  7
Proteus  2  3
Klebsiela  1  2

При цьому найбільш розповсюджена асоціація мікроорганізмів (E.coli+ S.epidermidis – 77% ).

2. Чутливість до антибіотиків ( асоціація E.coli, S.epidermidis):
DIAGRAMMA

У 84% мікроорганізмів виявлена чутливість до офлоксацину, до іміпінему-73%, та до ванкоміціну-63%.
Більшість мікроорганізмів виявилися резистентними до цефтріаксону, цефазоліну, цефуроксину.

Ефективність комбінації препаратів порівнювали по наступним критеріям


Критерій  І група  ІІ група
Ендоскопічна картина  12 доба  14 доба
Стілець  7 - 8 доба  11 - 12 доба
Лихоманка  8 - 9 доба  12 доба
Ректальна кровотеча  8 доба  11 доба
Болі  7 доба  9 доба

І група: базисна терапія + офлоксацин + метронідазол.
ІІ група: базисна терапія + метронідазол.
За даними дослідження застосування комбінації антибактеріальних препаратів: офлоксацин + метронідазол в середньо
терапевтичних дозах була ефективна у 94 хворих (82,4%).
У 10 (17,6%) хворих дана комбінація була неефективна, тому призначення антибіотика проводилося з урахуванням
отриманих результатів взятих попередньо. Ускладнень таких як масивні кровотечі, токсичний мегаколон, перфорація
кишки за даний період не спостерігалося.

Висновки:

  1. Основною активованою умовно-патогеною флорою, яка визначається у хворих з ХЗЗК є E.coli+S.epidermidis (77%)
  2. По даним дослідження асоціація E.coli+S.epidermidis найбільш чутлива до офлоксацину-84%, до іміпінему-73%, та
до ванкоміціну-63%
  3. Застосування комбінації метронідазол + офлоксацин в поєднанні з базисною терапією сприяє нормалізації клінічної
картини в більш короткий термін

Література:

  1. Бондаренко О.О. Терапевтичні аспекти корекції дисбіозу в колопроктології //Матеріали ІІ з'їзду колопроктологів
України.-Львів, 2006.-100 с.
  2. Комаров Ф. І., Гребнева А. Л. Руководство по гастроентерологии в 3т. Т.3.-М.: Медицина,1996.- 760 с.
  3. Кравченко Т.Г. Оптимізація показань до вибору тактики лікування хвороби Крона тонкої, товстої кишок: Афтореф.
дис. … канд. мед. наук.-К., 1999. 19с.
  4. Белоусова Е.А. Епідеміологія запальних захворювань кишковика в Росії //Основи та принципи лікування запальних
захворювань кишковика. –СПб., 1996.-11с.
  5. Халіф І.Л., Лоранська І.Д., Воспалительные заболевания кишечника –М.: "Миклош", 2004.
  6. Hanauer S.B., Sandborn W. Management of Crohn`s disease in adult //Am.Y. Gastroenterol.-2001.- v.96.- P.635.-643.
  7. Greenbloom S.L., Steinhart A.H. //Combination ciproflocsacin and metronidazole for active
Crohn`s disease //Can.I.Gastroenterol.-1998.-V.12.-P.53-56.
© 2007-2009 proctolog.ua   Все права защищены.
Любое копирование части или целого текста без согласования с администрацией сайта ЗАПРЕЩЕНО