Главная страница
Контакты
Карта сайта
Вопрос-ответ
Специалисты клиники
О клинике
Заболевания
Лечение проктологических заболеваний
Гидроколонотерапия
Информация для пациентов
Для специалистов проктологии
Вопрос-ответ
Лечение геморроя
Контакты
Отзывы пациентов отделения проктологии КОКБ
Исследование толского кишечника
Обратная связь
Геморой - найпоширеніше
захворювання прямої кишки. Слово
«Геморой» в перекладі з грецької
означає «кровотеча», що
прямо пов'язано з головним симптомом
захворювання - виділенням крові з
заднього проходу.
Геморой однаково часто зустрічається
у чоловіків і жінок. У жінок
загострення геморою часто виникає
під час вагітності, як правило,
в останньому триместрі.
Читати далі »


Парапроктит - це запалення
параректальної клітковини, при
якому інфекція проникає в тканини
навколопрямокишкової ділянки з
просвіту прямої кишки, а саме,
із вусть анальних залоз,
розташованих на дні
задньопрохідних (морганіевих)
крипт. Уражена анальна крипта
при банальному парапроктиті завжди
розташовується на зубчастій лінії.
Причини запалення анальних залоз
різноманітні: явища закрепу в
анамнезі, анальні тріщини,
геморой. Розділяють гострий і
хронічний парапроктит (нориця)
прямої кишки.
Читати далі »


Анальна тріщина - лінійний або
еліпсоподібнний дефект (виразка)
слизової оболонки анального
канала, що виникає спонтанно.
Захворювання зустрічається
досить часто, і в структурі
хвороб товстого кишечника за
частотою звертань займає третє
місце (11% -15%) та становить
20-23 випадків на 1000 населення.
Найчастіше хворіють жінки молодого
та середнього віку.
Читати далі »


Закреп - на сьогоднішній день,
закреп є однією з найбільш
поширених причин звернення
до лікаря в усьому світі. Наприклад,
2,5 мільйони людей у світі щороку
звертаються до лікаря з цією скаргою,
і ще більша кількість намагається
впоратися з цією проблемою
самостійно, приймаючи
проносні.
Що таке закреп? Закреп не є
окремим захворюванням. Це симптом,
який може зустрічатися при
різних захворюваннях.
Читати далі »


Неспецифічний виразковий
коліт (НВК)
- хронічне
рецидивуюче захворювання товстої
кишки, що характеризується тяжким
дифузним виразково-запальним
ураженням слизової оболонки
неспецифічного характеру.
Читати далі »


Хвороба Крона - хронічне
рецидивуюче захворювання
шлунково-кишкового тракту неясної
етіології, що характеризується
трансмуральним сегментарним
поширенням запального
процесу з розвитком місцевих і
системних ускладнень.
Читати далі »


Поліпи і доброякісні
пухлини
. Визначення поліпа не
відрізняється чіткістю. В даний
час істинним поліпом вважають
розростання залозистого епітелію,
що утворює підвищення над рівнем
слизової оболонки ...
Читати далі »


Рак прямої кишки (колоретальний
рак) сьогодні можна без перебільшення
позначити як проблему світового
масштабу.
Читати далі »


Рак ободової кишки Ще один
напрям у ранньому виявленні
раку прямої та ободової кишки
засноване на визначенні РЕА --
раково-ембріонального антигену --
пептиду, виділеного з
ембріональних клітин
шлунково-кишкового тракту.
Читати далі »
Головна сторінка » Захворювання» Анальна тріщина

Захворювання: анальна тріщина

Анальна тріщина - лінійний або елісопдібний дефект (виразка) слизової оболонки
анального каналу, що виникає спонтанно.

Захворювання зустрічається досить часто і в структурі хвороб товстого кишківника за частотою звертань займає третє
місце (11% -15%) і становить 20-23 випадки на 1000 населення. Найчастіше хворіють жінки молодого та середнього віку.

Етіологія і патогенез анальної тріщини.
Причини формування анальної тріщини численні, серед них найбільш ймовірними вважаються:
механічні пошкодження, судинні порушення, зміни перианального епітелію, нейром'язові зміни
анального сфінктера. Анальна тріщина більш ніж у 80% випадків локалізується по задній комісурі анального каналу, в
10% - на його передній стінці (в основному у жінок) і дуже рідко - на бічних стінках. Іноді відзначається поєднання двох
анальних тріщин, розташованих на передній і задній стінках задньопрохідного каналу. Саме задня стінка анального
каналу у чоловіків і жінок і передня стінка у жінок найменш рухливі через тісні анатомічні зв'язки їх з куприком ззаду та
зі стінкою піхви у жінок спереду. Ці ділянки майже нерухомі при дефекації, тоді як інші мов би зсуваються вниз, щоб потім
повернутися в попередню позицію.

На 6 і 12 годинах умовного циферблату, умови кровопостачання є гіршими, і існує велика небезпека травмування слизової
оболонки при акті дефекації внаслідок тиску на задню і передню комісури при проходженні калових мас. Крім того, в зоні
зубчастої лінії знаходяться глибокі кишені морганіевих крипт. При скупченні дрібних екскрементів в цих кишенях, особливо
при утрудненій дефекації, формується локальний запальний осередок, частіше на задній стінці анального каналу, де
крипти більш широкі і глибокі. Таким чином, на тлі перерахованих факторів, при травмуванні стінки анального каналу,
порушеннях дефекації виникає надрив його стінки. Формується поздовжній дефект слизової оболонки, на дні якого при
гістологічному вивченні визначаються оголені нервові закінчення. Виникає хронічний больовий синдром, який
підтримується постійним травмуванням виразки каловими масами. Тобто, формується порочне коло: біль викликає
рефлекторний спазм сфінктера, який у свою чергу перешкоджає загоєнню тріщини, обумовлюючи ішемію тканин. Деякі
анальні тріщини розвиваються внаслідок хронічного запалення в ділянці анальних крипт. Хронічне запалення в зоні
задніх крипт (найбільш глибоких з найбільшим числом
анальних залоз) поступово призводить до фіброзу і втрати еластичності слизової оболонки анального каналу, а надалі до
її розривів та утворення анальних тріщин. Також причиною формування анальної тріщини можуть бути хронічні нейрогенні
розлади, що супроводжуються тривалим спазмом внутрішнього та зовнішнього анальних сфінктерів.

Причини виникнення анальної тріщини.
- хронічні закрепи
- проноси та коліти, внаслідок частого подразнення слизової оболонки анального каналу
- хронічний або гострий геморой
- тяжкі фізичні навантаження
- сидячий спосіб життя
- зловживання гострою їжею, алкоголем
- травма слизової оболонки анального каналу твердим калом або сторонніми предметами

У багатьох тріщина поєднується з гастритом, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, холециститом,
адже всі вони викликають порушення роботи шлунково-кишкового тракту.

Розрізняють гостру та хронічну анальні тріщини.

Гостра анальна тріщина характеризується щілиноподібною формою з гострими рівними краями, дно її - це м'язова тканина.
Гостра тріщина характеризується тріадою основних скарг: біль під час дефекації, спазм сфінктера, кров'янисті виділення
з ануса.
Основною та першою скаргою хворих з анальною тріщиною є біль, що виникає на початку акту дефекації. Біль, як
правило, дуже інтенсивний і може тривати довгий час. Сильні болі змушують хворого затримувати дефекацію, що часто
призводить до виникнення закрепів.
З болем пов'язаний і другий постійний симптом анальної тріщини - спазм анального сфінктера. Виникаючи під час
дефекації, він може тривати кілька діб, аж до наступного акту дефекації. Саме цей симптом відіграє основну роль у
патогенезі анальної тріщини, замикаючи порочне коло - біль викликає спазм сфінктера, спазм підсилює біль і
перешкоджає загоєнню анальної тріщини.

Постійне травмування каловими масами слизової оболонки і грануляційної тканини
супроводжується кровотечами з ануса. Кровотеча найчастіше незначна (або прожилки крові на калових масах, або сліди
крові на туалетному папері).
Через 2-3 місяці при відсутності своєчасного лікування гостра анальна тріщина переходить в
хронічну форму.
Хронічна анальна тріщина при огляді відрізняється від гострої: краї тріщини стають товщими,
з'являється груба рубцева тканина, біля дистального краю рубцева тканина
формує "сторожовий горбок" (див. фото).
Болі при хронічній анальної тріщині виникають, як правило, після дефекації, менш інтенсивні чи
можуть взагалі бути відсутніми. Кров'янисті виділення та спазм сфінктера зберігаються. Можуть
приєднатися свербіж і мацерація в перианальной ділянці.
Ускладнення анальної тріщини.
Ускладненнями анальної тріщини найчастіше є виражений больовий синдром, обумовлений спазмом анального сфінктера,
кровотеча зі стінок анальної тріщини, а також гострий парапроктит, що розвивається в результаті потрапляння інфекції
через дефект слизової оболонки анального каналу в параректальної клітковину.

Діагностика анальної тріщини.
Дослідження прямої кишки починають з обережного розведення сідниць та огляду ділянки заднього проходу. При
розведенні стінок задньопрохідного каналу зазвичай і виявляють тріщину. В деяких випадках доводиться вдаватися до
пальцьового дослідження. При цьому дослідженні виявляється спазм сфінктера.

Лікування анальної тріщини.
Лікування анальних тріщин залежить від стадії та тривалості перебігу захворювання.
Гострі анальні тріщини набагато краще піддаються консервативній терапії, і позитивний ефект від лікування
спостерігається у 65-70% хворих.
Консервативне лікування гострих анальних тріщин, в першу чергу, направлене на зняття больового синдрому і спазму
сфінктера, а в подальшому, на нормалізацію випорожнень і загоєння власне анальної тріщини.
Лікування в більшості випадків проводиться амбулаторно.

Хворому необхідно дотримуватися трьох основних умов:
- виключити спиртне, а також гострі, кислі, солоні, гіркі, пряні, смажені страви. Дуже гарний ефект стосовно регулювання
діяльності кишківника дає відварений буряк у кількості 200-300 г, заправлений рослинним маслом чи сметаною. Крім того,
рекомендується вживання в їжу чорносливу, урюку, кураги та інжиру. Подібна дієта у більшості хворих забезпечує
наявність м'яких випорожнень. При схильності до закрепів рекомендують дієту № 3, при схильності до діареї - дієту
№ 4б або 4в (за Певзнером);
- обмежити підйом тяжких предметів;
- нормалізувати випорожнення, оскільки закрепи травмують слизову анального каналу і тріщину, що загоюється. У цьому
випадку можливо застосовувати препарат Форлакс для пом'якшення калових мас. При схильності до проносів -
застосовують адсорбенти, ферментні та бактеріальні препарати.
Щодня вранці за 30 хвилин - 1 годину до передбачуваного спорожнення кишківника, а воно завжди має бути в один і
той же час, слід ввести в задній прохід знеболюючу свічку (Постеризан-форте, Постеризан). Після спорожнення
кишківника - підмитися прохолодною водою з милом і знову ввести знеболюючу свічку, а потім зробити теплу (37-39 °)
сидячу ванночку з марганцівкою слабо рожевого кольору. Тривалість ванни -- 10-15 хвилин, і потім змастити задній
прохід маззю Постеризан-форте чи Постеризан.
Таке лікування рекомендується продовжувати 2-3 тижні, а при необхідності повторити через 1-1,5 місяці.
При неглибоких гострих тріщинах, чи таких, що кровоточать, іноді застосовується малоінвазивна безопераційна
методика -- інфрачервона коагуляція анальної тріщини, принцип дії якої полягає в фотокоагуляції м'яких тканин
світловим потоком, тривалість дії якого регулюється таймером. Інфрачервона коагуляція анальної тріщини проводиться
під місцевою анестезією. З 4-8 точок тепловим променем впливають на краї та дно тріщини, коагулюючи при цьому
також сторожовий горбик. Тривалість процедури - від 1 до 3 секунд, її можна застосовувати у вагітних тощо.
Хронічні анальні тріщини набагато гірше піддаються консервативній терапії та значно частіше рецидивують. При
безперспективності призначення консервативних схем лікування у разі хронічної анальної тріщини або відсутності
лікувального ефекту від консервативної терапії протягом місяця лікар вдається до більш радикального методу лікування
- висічення анальної тріщини.
В залежності від таких факторів, як вираженість спазму сфінктера, розташування анальної тріщини, наявність "сторожового
горбика", висічення може здійснюватися як в амбулаторному порядку під місцевою анестезією (без госпіталізації), так і в
умовах стаціонару. Основною метою видалення анальної тріщини є ліквідація рубцевих змін в її краях та основі і
створення на її місці "свіжої" рани, яка в подальшому успішно загоюється медикаментозно.
Показання до хірургічного лікування анальної тріщини:
- Постійний больовий синдром
- Неефективність консервативної комплексної терапії протягом 15-20 днів
- Розвиток ускладнень (повна або неповна внутрішня нориця)
- Хронічна анальна тріщина в поєднанні з гемороєм (випадіння внутрішніх вузлів).

Методи хірургічного лікування анальної тріщини:
1. Висічення анальної тріщини (видаляються рубцеві тканини з країв слизової і шкіри ділянки заднього проходу)
2. Висічення анальної тріщини із задньою дозованою сфінктеротомією, коли частково надсікаються волокна внутрішнього
сфінктера, внаслідок чого знімається спазм м'язів і припиняється больовий синдром.
© 2007-2009 proctolog.ua   Все права защищены.
Любое копирование части или целого текста без согласования с администрацией сайта ЗАПРЕЩЕНО