Трансанальна гемороїдальна деартеріалізація (ТГД) – ефективна малоінвазивна методика лікування хронічного геморою
Трансанальна гемороїдальна деартеріалізація (ТГД) – ефективна малоінвазивна методика лікування хронічного геморою
Пироговський В.Ю., Фелештинський Я.П.*, Сорокін Б.В.**, Тараненко А.О., Злобенець С.О., Ноєс А.Д.
Київська обласна клінічна лікарня, відділення проктології
НМАПО ім. П.Л. Шупика, каф. хірургії та проктології*
НМАПО ім. П.Л. Шупика, каф. онкології**
Актуальність: гемороєм страждає в середньому 12 чоловік з 100, а його питома вага серед хвороб прямої кишки складає близько 40%. Більшість з цих пацієнтів - люди працездатного віку. В країнах СНД, як і в Україні зокрема, традиційні оперативні втручання, середній термін непрацездатності після яких 25 + 3 дні, складають 97%, а малоінвазивні методики -3 %. У США та країнах Євросоюзу частка останніх-79-83%.
Мета: вивчити методику ТГД, види і кількість п/о ускладнень, частку рецидивів після ТГД.
Матеріали та методи: у відділенні проктології Київської обласної клінічної лікарні за період з листопада 2007 по березень 2016 року було виконано 844 ТГД. Вік прооперованих пацієнтів склав 21-73 років (середній вік 37,6 року). Серед них чоловіків – 471 (55,8%), жінок - 373 (44,2%). З них 84 (10%) пацієнтів мали геморой ІІ ст., 652 (77,3%) – ІІІ ст., 108 (12,7%) – IV ст. У 169 (20%) випадків було виконано одночасне втручання з приводу хронічної анальної тріщини. Клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих було таким же, як і перед стандартною гемороїдектомією. Протипоказаннями до операції були: гострий геморой, запальні захворювання прямої кишки, анального каналу та параректальної клітковини. Методика операції полягала у прошиванні та лігуванні гілок верхньої ректальної артерії під контролем допплерівського датчика на 1, 3, 5, 7, 9 та 11 годинах за циферблатом. Використовувався апарат THD Evolution фірми GF s.r.l Italy. При геморої ІІІ та ІV ступенів ми виконували пексію слизової оболонки анального каналу за відпрацьованою технікою. Цим досягалася ліквідація пролапсу гемороїдальних комплексів. Операція закінчувалась постановкою мазевого тампона в анальний канал, який видалявся в першу післяопераційну добу.
Результати: в ранньому післяопераційному періоді лише 62 пацієнти (7,4%) потребували наркотичних анальгетиків, здебільшого після пексії вузлів. З ранніх післяопераційних ускладнень відмічено: в 2 (0,2%) випадку нагноєння п/о рани по типу підслизового парапроктиту; у 5 (0,6%) спостерігалася профузна кровотеча на 4-5 добу; у 57 (6,8%) тромбоз вузлів, який був вилікуваний консервативно. Кількість рецидивів склала 34 (4%) випадки. З них 7 (20,6%) пацієнтам було виконано вакуумну лігацію вузлів, в 6 (17,6%) випадках виконана класична гемороїдектомія, 21 (61,8%) пацієнтам було проведено висічення анальних бахромок, або 1 гемороїдального вузла під місцевою анестезією.
Висновки: досвід застосування трансанальної гемороїдальної деартеріалізації (ТГД) дозволив нам зробити висновок, що дана методика являє собою альтернативу як малоінвазивним, так і традиційним підходам до лікування геморою. Вона є одночасно як радикальною, так і малоінвазивною, може поєднуватися в лікуванні з анальними тріщинами та значно зменшити післяопераційний період в лікуванні геморою.
Відомості про авторів
Пироговський В.Ю., 0677782157, 0444831824, noyesdoc@gmail.com
Фелештинський Я.П., 0674434090, 0444831824, noyesdoc@gmail.com
Сорокін Б.В., 0679824947, 0444831824, noyesdoc@gmail.com
Тараненко А.О., 0502789004, 0444831824, noyesdoc@gmail.com
Злобенець С.О., 0672930332, 0444831824, noyesdoc@gmail.com
Ноєс А.Д., 0633236433, 0444831824, noyesdoc@gmail.com
