Перший досвід зварювальних технологій в ендоскопії при ШКК та метаплазії стравоходу

Перший досвід зварювальних технологій в ендоскопії при ШКК та метаплазії стравоходу

Введення

В хірургічній та ендоскопічній практиці електрохірургічні (моно-та біполярні) методи, аргоно-плазмова коагуляція використовуються давно. За допомогою цих методів значно вдалось скоротити тривалість операцій, також зменшити кількість оперативних втручань особливо що стосується ШКК. Високочастотне зварювання живих тканин розроблено ІЕЗ ім. Є.О.Патона та успішно використовується в хірургічній практиці з 2002 р. В нашій клініці у співпраці з ІЕЗ ім. Є.О.Патона розроблено ендоскопічний високочастотний біполярний зонд (патент №115147) за допомогою якого ми змогли використовувати зварювання живих тканин в ендоскопії, а зокрема при зупинці кровотеч ШКТ та ендоскопічних операцій.

Матеріали та методи

Ендоскопічні зупинки кровотечі та абляції при метаплазії стравоходу виконувалися зварювальним високочастотним біполярним апаратом ЕК-300М1, режим роботи перекриття 70 % напруги, температура 55С , інструмент ендоскопічний високочастотний біполярний зонд 2,2 мм, для чіткого визначення метаплазії апарати з режимом NBI та ISCAN.

Методом зварювання тканин в нашій лікарні було виконано 3 пацієнтам(чоловіки) вік 27-43 роки з ШКК. ШКК була в двох випадках при виразковій хворобі ДПК та одному випадку виразці антрального відділу шлунку. А також зварювання слизової-абляція метаплазії стравоходу 5 пацієнтам(3 чоловікам та 2 жінкам), середній вік яких склав -36,5 р.(діапазон 28-54) Головною причиною метаплазії при заміщення плоского епітелію як показало ендоскопічне дослідження був гастроезофагеальний рефлюкс на фоні кили стравохідного отвору діафрагми.

Результати та обговорення

При виразковій хворобі шлунка та ДПК ускладненою кровотечею було виконано ендоскопічний гемостаз за допомогою зварювання судини при Forrest Iв, ІІа В одному випадку при виразці шлунку на другу добу виник рецидив кровотечі який був зупинений ендоскопічно за допомогою аргоно-плазмової коагуляції. При плановому повторному огляді на 7-10 добу було виявлено виразки які були в стадії рубцювання. При огляді двох пацієнтів через 1 міс після ендоскопічного гемостазу виявлено поверхневі рубцьові зміни слизової.

При метаплазії стравоходу ми використовували апарати з функцією NBI та ISCAN. Всім пацієнтам нами обов’язково було виконано гістологічне підтвердження метаплазії стравоходу. Зварювальну абляцію ми проводили при метаплазії розмірами не більше 2 см. Всі оперативні втручання проводились під ЕТН, тривалістю 10-20 хв. Ускладнень під час проведення операції та в ранньому післяопераційному періоді не спостерігалось. Всім пацієнтам після зварювальної абляції протягом місяця призначалось прийом блокаторів протонної помпи. Тривалість перебування пацієнтів в стаціонарі склав 1-2 дні. Через 1 місяць та 3 місяця після операції та прийому препаратів рекомендовано проведення повторно ЕФГДС з обов’язковим гістологічним забором рубцьових змін чи підозрілих ділянок. Через 1 місяць після операції рецидивів метаплазії ендоскопічно та гістологічно виявлено не було. Двом пацієнтам було запропоновано в подальшому оперативне лікування для ліквідації кили стравохідного отвору діафрагми.

Висновок

Методтика зварювання живих тканин в ендоскопії на нашу думку – це ефективний, малоінвазивний метод лікування метаплазії стравоходу Барретта та зупинки ШКК. Ця методика підлягає подальшому вивченою та вдосконаленню.