Застосування добової рН-імпеданс метрії в діагностиці ГЕРХ
Застосування добової рН-імпеданс метрії в діагностиці ГЕРХ
Вступ: гастроезофагеальнарефлюксна хвороба (ГЕРХ) – насьогодні є досить поширеним захворюванням, що являється частою причиною погіршення якості життя. Близько однієї третини пацієнтів симптоми ГЕРХ виникають один раз на місяць і частіше, а приблизно в 7% населення - щоденно.
Окрім цього для виявлення епізодів рефлюксу при рН> 4,0 звичайної рНметріінедостатньо. Тому хворим яким проводиться внутрішньостравохіднийрН-імпеданс моніторинг, лікар має можливість призначати пробне лікування ІПП, що зазвичай не роблять при стандартній рН-метрії.
ВнутрішньостравохіднийPh-імпеданс моніторинг дає можливість оцінити кількісні дані, щодо експозиції кислоти в просвіті стравоходу, а такох має можливість корелювати симптоми, що виникають під час рефлюксу, із стравохідними та позастравохідними проявами ГЕРХ.
Мета: покращити результати діагностики та лікування ГЕРХ, та оцінити кореляцію стравохідних та позастравохідних симтомів з епізодами рефлюксу.
Матеріали та методи : дослідження проводилось на базі ендоскопічного відділення Київської обласної клінічної лікарні,угрупи пацієнтів, що складалася з 25 хворих які мали різноманітні прояви ГЕРХ, але ендоскопічно не підтвердженим було проведено імпедансометрію; використовували рН-імпеданс моніторвиробницва компанії ОМОМ.Даний метод дає можливість виміряти проксимальну висоту на яку підіймається рефлюксат, тривалість рефлюксу та період очищення слизової стравоходу від рефлюксату.
Механізми імпедансу базується на вимірах електричного імпедансу між тісно розташованими електродами, встановленими на тонкому зонді, який встановлюється у стравоході. Пари електродів, що представляють сегмент імпедансу, з'єднані з імпедансним перетворювачем напруги, який забезпечує вимірювальний струм.
Результати:в групі 25 пацієнтів які мали прояви ГЕРХ, проведено рН-імпеданс моніторинг, у 20 випадках спостерігався нічний прорив, час експозиції кислоти в просвіті стравоходу в нічний час склав в середньому 28 хвилин, епізоди рефлюксу в денний час викликали різноманітні симптоми (печія,регургітація,біль за грудиною,кашель і т.д.) Demeester індекс склав від 23 - 200. Виходячи з отримах результатів пацієнтам була змінена схема тепапії ІПП, рекомендована корекція раціону, модифікація способу життя, та контроль рН-імпедансу через 1 місяць на фоні прийому ІПП. При контрольному рН-імпеданс моніторингу Demeester індекс в середньому склав від 13-23, кислотні прориви на фоні модифікованої схеми прийому ІПП спостерігалися лише у 3 пацієнтів.
Висновки:Моніторинг рН на базі імпедансу стравоходу дає кількісні дані про рівень експозиції кислоти в стравоході та про тимчасову кореляцію між симптомами хворого та рефлюкснимипроявами. Виходячи з вищенаведених даних рН-імпеданс моніторинг на сьогодні являється сучасним та інформативним методом в діагностицігастроезофагеальногорефлюксу, функціональної диспепсії та кореляцію епізодів рефлюксу з симптомами.
