Комплексний підхід до ранньої діагностики хвороби Крона
Комплексний підхід до ранньої діагностики хвороби Крона
В.Ю. Пироговський, Я.П. Фелештинський, С.В. Плем’яник, А.О. Миляновська, П.П. Снісаревський, У.І.Гречана.
Київська обласна клінічна лікарня, м.Київ, Україна.
Вступ.
Актуальність проблеми хвороби Крона та її лікування на початку XXI століття визначається збільшенням частоти цього захворювання, особливо серед осіб молодого віку. Частота захворювання виявляється найбільш високою у осіб віком від 20 до 30 років. Ця тенденція зберігається вже протягом останніх 40 років. Складна діагностика захворювань тонкої кишки сприяє збільшенню тривалості та малій ефективності лікування, яке має часто симптоматичну спрямованість. А несвоєчасна діагностика захворювання часто призводить до розвитку ускладнень, інвалідизації пацієнтів та оперативного втручання. Крім того патологічні зміни в тонкій кишці супроводжуються незначно вираженою клінічною картиною і часто є причиною розвитку різних важких синдромів (діарея, хронічний біль у животі, часткова кишкова непрохідність, приховані кишкові кровотечі, залізодефіцитна анемія). Таким чином, актуальність теми визначена ростом захворюваності на хворобу Крона та відсутністю комплексного підходу до діагностики.
Мета.
Мета – покращити ранню діагностику у хворих на хворобу Крона та запобігти розвиток ускладнень, які можуть призвести до інвалідності.
Матеріали та методи.
У дослідженні розглянуто 283 пацієнта, яким амбулаторно було проведено ЕГДС та ВКС, в результаті яких не було знайдено патології. Всі вони спостерігалися та лікувалися амбулаторно за період з грудня 2010 по вересень 2017 року у гастроентерологів за місцем проживання з діагнозом синдром подразненої кишки. Серед них 140 чоловіки (49,4%) та 143 жінки (50,5%) віком від 17 до 65 років, середній вік становив 41 ± 1,1рік. В проктологічному відділенні КОКЛ "Київська обласна клінічна лікарня" їм було планово проведено капсульну ендоскопію та ілеоколоноскопію.
Результати
По результатам капсульної ендоскопії ми отримали хворобу Крона у 146 пацієнтів (51.7%), лімфоїдну гіперплазію у 66 (23.2%), ерозивний ентерит у 71 (25%).
По результатам гістологічного дослідження ми отримали хворобу Крона у 93 пацієнтів (33%), лімфоїдну гіперплазію у 101 (35,7 %), НВК у 45 (15%), целіакію у 3 (0,89%), вогнищеве запалення термінального відділу тонкої кишки у 38 (13,3%) та нормальну гістологічну картину лише у 3 пацієнтів (0.89%).
Враховуючи мультидисциплінарний підхід до діагностики пацієнтів були залучені гастроентеролог, проктолог, ендоскопіст та патоморфолог. В результаті у 193 (68%) пацієнтів було встановлено діагноз хвороба Крона. Пацієнтам було призначено курс базисної терапії, в результаті проведення якої ми отримали клінічну ремісію у 167 (87 %) та ендоскопічну ремісію у 138 (72%) пацієнтів.
Висновки.
Капсульна ендоскопія в поєднанні з ілеоколоноскопією є високоінформативним методом у діагностиці хвороби Крона на ранніх стадіях та дає можливість уникнути розвитку ускладнень.
Своєчасне встановлення діагнозу та призначення відповідних лікарських засобів дозволяє швидко досягти позитивного лікувального ефекту.
