Очисна клізма. Техніка постановки очисних клізм

Для виконання очисної клізми використовується так звана кухоль Есмарха (пацієнти часто називають її «грілкою» через зовнішню подібність). Біля дна кухля є пиптик, на який надягають товстостінну гумову трубку. Довжина трубки близько 1,5 м і діаметр - 1 см. Трубка закінчується знімним наконечником (скляним, пластмасовим) довжиною 8-10 см. Наконечник повинен бути цілим, з рівними краями. Бажано використовувати пластмасові наконечники, тому що скляним наконечником зі сколеним краєм можна серйозно травмувати кишку.

Поруч із наконечником на трубці є кран, яким регулюють надходження рідини до кишківника. При відсутності крана, його можна замінити прищіпкою для білизни, затискачем тощо.

Протипоказанням для очищення кишківника за допомогою клізм є:

• біль у животі нез'ясованого характеру,
• гострі запальні захворювання в ділянці заднього проходу,
• кровотеча з прямої кишки, геморой в стадії загострення, пухлини прямої кишки, шлункова та кишкова кровотеча.

Постановка клізми здійснюється в положенні лежачи на лівому боці із зігнутими та підтягнутими до живота ногами.

Бажано приготувати миску та клейонку (рушник), на випадок, якщо Ви не зможете утримати воду. До кухля Есмарха наливається 1-1,5 л теплої (кімнатної температури 37-38*С) води, після чого вона піднімається догори на висоту 1-1,5 метри. Клізму у піднятому стані може утримувати будь-хто з рідних, або, якщо Ви робите процедуру без помічників, можна її підвісити (для цього, як правило, в клізмі є спеціальний отвір). Після цього наконечник опускається донизу у миску, відкривається кран (якщо крана немає, його можна замінити прищіпкою), випускається повітря та невелика кількість води, після чого кран закривається. Наконечник змащується вазеліном і, розсунувши сідниці, вводиться до заднього отвору обертальними легкими рухами. Перші 3-4 см наконечник вводять у напрямку до пупка, потім ще на 5 - 8 см паралельно до куприка. Якщо зустрічаються перешкоди, і трубка впирається в кишкову стінку або в твердий кал, трубку витягують на 1-2 см і відкривають кран. Вода під тиском надходить до товстої кишки. Майже відразу з'являється відчуття "наповнення" кишківника, поклики до випорожнення. У ці моменти зменшують швидкість подачі рідини з кухля шляхом закриття крана на трубці або її перетискуванням. Зменшити неприємні відчуття допомагають м'які погладжування живота по колу. Після вилучення наконечника бажано трохи полежати в цьому ж положенні, а потім можна йти до туалету. При грамотно проведеній підготовці вода повинна виходити без домішки калових мас.

Наконечник після використання миють милом під струменем теплої води та кип’ятять.