Головна / Обстеження / Трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД)

Трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД)

ТРУЗД це ультразвукове дослідження, що виконується за допомогою спеціального високочастотного ультразвукового датчика через пряму кишку пацієнта.

Трансректальне ультразвукове дослідження є одним з найбільш інформативних методів визначення глибини пухлинної інвазії стінки кишки і ураження регіонарних лімфатичних вузлів, діагностики розташування норицевого ходу при хронічному парапроктиті, наявність гнійних запливів, можливість отримання повноцінного і точного зображення простати, сім'яних пухирців і патологічних процесів цих органів.

У тривимірному зображенні оцінюється кишкова стінка, навколокишковий (параректальний) простір і ступінь поширення різних процесів (пухлин, норицевих ходів, змінених лімфатичних вузлів). До особливих переваг цього методу відноситься можливість проведення біопсій передміхурової залози і параректальної клітковини під контролем ТРУЗД.

Трансректальне ультразвукове дослідження проводиться після відповідної підготовки.

Методика дослідження:

Проводиться в положенні пацієнта на лівому боці з приведеними до живота ногами. Спочатку досліджується анальний канал, сфінктер ний апарат, шари стінки прямої кишки, потім простата, сім’яні пухирці.

Отримані зображення дозволяють із високою точністю (часто перевершуючи комп'ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію МРТ) діагностувати захворювання прямої кишки, простати. Трансректальне ультразвукове дослідження це не променевий метод, що дозволяє при необхідності проводити динамічне спостереження за хворим.

Трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД) при захворюванні на рак прямої кишки

Традиційна трансабдомінальна діагностика раку прямої кишки часто утруднена через артефакти викликані глибиною розташування органу, накладення акустичної тіні від лонної кістки, наявності газу в просвіті прямої кишки.

Трансректальне ультразвукове дослідження є одним з найбільш інформативних методів визначення глибини пухлинної інвазії стінки прямої кишки та ураження регіонарних лімфатичних вузлів.

У нормі анальний канал має тришарову структуру (слизова оболонка з підслизовим шаром, внутрішній і зовнішній сфінктери).

Стінка прямої кишки також має тришарову структуру (слизова оболонка з підслизовим шаром, м'язова оболонка і адвентиція або серозна оболонка в залежності від відділу прямої кишки).

Основним критерієм інвазивного росту пухлини є порушення пошарової будови стінки кишки. Критерієм пухлинного росту також може служити локальне потовщення стінки органу. При специфічній інфільтрації параректальної клітковини, пухлинний інфільтрат, як правило, формує відображення низької інтенсивності.

Діагностична ефективність трансректального ультразвукового дослідження особливо висока на ранніх стадіях пухлинного процесу (Т1-Т2). У цих випадках пухлина візуалізується як утворення із зображенням низької інтенсивності, що займає частину окружності кишки. При цьому чітко визначаються зовнішні межі пухлини і ступінь інфільтрації різних шарів стінки кишки.

Чутливість методу при диференційній діагностиці локалізованих місцево поширених новоутворень становить 91%, специфічність - 89%, що перевершує КТ і МРТ.

При метастатичному ураженні параректальних лімфатичних вузлів в параректальній клітковині визначаються округлі утворення зі зниженою ехогенностю розміром від 0.3см. Однак необхідно враховувати, що в ряді випадків, при розвитку перифокального запального процесу ультразвукова томографія реєструє реактивні зміни в параректальних лімфатичних вузлах, які мають схожу з метастазами структуру.