Головна / Обстеження / Колоноскопія

Колоноскопія

Колоноскопія — це діагностична медична процедура, під час якої лікар-ендоскопіст під наркозом оглядає та оцінює стан внутрішньої поверхні товстої кишки за допомогою спеціального зонду (колоноскопа).

Колоноскопія (фіброколоноскопія (ФКС), відеоколоноскопія (ВКС)) є «золотим» стандартом обстеження прямої та ободової кишки.

Вартість колоноскопії в Відділенні проктології КОКЛ (м.Київ) можна знайти в розділі «Ціни».

Колоноскопія є найбільш інформативним і найбільш достовірним методом у діагностиці доброякісних та злоякісних новоутворень, неспецифічних запальних захворювань товстої кишки (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона та ін.) і в 90% випадків дозволяє оглянути кишку на всьому протязі. Після сорока років рекомендується проходити колоноскопію з частотою один раз на рік. Під час проведення відеоколоноскопічного дослідження або маніпуляції пацієнт разом з лікарем має можливість спостерігати за ходом всього процесу на екрані, та, при необхідності, отримати відеозапис проведеного обстеження на будь-якому носії інформації.

Колоноскопія може нести як суто діагностичну мету (візуальна оцінка стану слизової оболонки кишки, хромоколоноскопія, ендосонографія, біопсія, пункції підозрілих ділянок і утворень), так і бути самостійним способом ендоскопічного лікування (поліпектомія, туморектомія, мукозектомія, зупинка кровотеч, вилучення сторонніх тіл, товстокишкове стентування тощо).

Апаратура для колоноскопії

Колоноскоп — це апарат, що являє собою тонкий, гнучкий, керований зонд довжиною від 1,4 до 2,0 м. Розрізняють два типи колононоскопів: фіброколоно- та відеоколоноскопи. У разі фіброколоноскопа, зображення передається від джерела за допомогою оптичного волокна.

Механізм передачі в даному випадку обумовлює похибку у вихідному зображенні та кольорі. Крім того, слід відзначити відсутність у фіброколоноскопів функцій збільшення, УЗД — сканування, наявність тільки одного робочого каналу, а також високий відсоток можливості пошкодження оптичного волокна. Тому в даний час почали широко використовуватися відеоколоноскопи. Це покоління має мікро-відеокамери на кінці (дистальна частина), що замінили оптоволокно. Уся відеоінформація, що знімається, передається на матрицю, де вона оцифровується і транслюється на монітор. До відеопроцесора можливе підключення апаратів, що фіксують інформацію (відеомагнітофон, принтер, DVD-програвач/рекордер). Відеоколоноскопи можуть мати до двох інструментальних каналів, жорсткість, що змінюється, регулювання ксенонового освітлювача, 160 - кратне збільшення та можливість використання УЗС (ультразвукового сканера). Останній має дуже важливе значення в діагностиці онкологічних процесів.

Показання до колоноскопії

1. Наявність тривожних клінічних симптомів:

Виділення крові з прямої кишки;
Виділення слизу з прямої кишки;
Порушення випорожнення (проноси або закрепи);
Біль у животі, здуття живота;
Невмотивоване підвищення температури тіла, слабкість, стомлюваність.

2. Наявність тривожних результатів лабораторно-інструментальних досліджень:

Зміни при рентгенологічному дослідженні, КТ, УЗД, капсульній ендоскопії;
Зміни в аналізі крові (зниження гемоглобіну, підвищення ШОЕ);
Підвищення специфічних онкомаркерів;
Лабораторне виявлення прихованої крові в калі.

3. Для виключення пухлини товстої кишки при:

Поліпах шлунка;
Поліпах прямої кишки;
При підготовці до гінекологічної операції (ендометріоз, пухлини яєчників, матки та ін.).

4. Якщо пацієнт відноситься до групи ризику (планове спостереження, проводиться щорічно):

Неспецифічний виразковий коліт або хвороба Крона;
Перенесена операція на товстій кишці (онкологічне захворювання);
Якщо раніше виявлялися або видалялися поліпи товстої кишки;
Якщо у родичів були поліпи або пухлини товстої кишки.

Методика проведення колоноскопії в нашій клініці

У більшості випадків колоноскопія переноситься пацієнтами задовільно. Забезпечення комфортності або максимальне зниження болісних відчуттів здійснюється низкою як суб'єктивних так і об'єктивних чинників. По-перше, пацієнт інформується про методику дослідження і можливий дискомфорт, і, як результат, чітко дотримуючись вказівок лікаря та медичної сестри, мінімізує неприємні відчуття. По-друге, перед дослідженням здійснюється введення спазмолітиків та знеболюючих препаратів, що забезпечує розслаблення м'язів кишкової стінки. Також значно знижує неприємні відчуття та ризики можливих ускладнень застосування лікарем спеціальної «ротаційної» методики, а також використання нами самого сучасного ефективного обладнання. Усе разом дозволяє зробити висновок, що при виконанні колоноскопії у спеціалізованій клініці, тобто за наявності досвідченого фахівця, застосуванні сучасної методики і обладнання, проведення премедикації, необхідності в наркозі немає. Дотримання необхідних стандартів дезінфекції виключає ризик інфікування в ході процедури.

Колоноскопія у відділенні проктології Київської обласної клінічної лікарні здійснюється в колоноскопічному кабінеті, обладнаному двоканальним (операційним) відеоколоноскопом Olimpus Evis Exera T160L, як стаціонарним пацієнтам, так і амбулаторно. Перед обстеженням пацієнтові необхідно зняти з себе весь одяг нижче пояса, включаючи нижню білизну. Пацієнт забезпечується спеціальною одноразовою білизною. Методика колоноскопії полягає у проведенні апарату через анус до склепіння сліпої кишки на помірній подачі повітря для роздування кишки. Після дослідження повітря з кишки аспіруєтся через спеціальний канал, після чого відчуття роздуття в животі проходить. Далі, проводячи апарат по вигинах кишки спеціальними гвинтами, повторюється її траєкторія. Оптимізація просування колоноскопа по кишці здійснюється ручним контролем апарату через передню черевну стінку, а також повертанням пацієнта на спину, правий чи лівий бік. У пацієнтів зі злуковими процесами в черевній порожнині можуть виникнути больові відчуття, для їх усунення перед маніпуляцією вводяться спазмолітичні середники. Пройшовши всю довжину товстої кишки по шляху «вперед», апарат не просто витягується, а триває огляд «на виході». Результати обстеження фіксуються лікарем на паперових та електронних носіях.

Наявність двоканального (операційного) відеоколоноскопа дозволяє в нашій клініці окрім скринінгових обстежень, виконувати також діагностичні та оперативні втручання, такі як:

1. Хромоколоноскопія. Суть методики полягає в застосуванні додаткового фарбування слизової оболонки товстої кишки спеціальними барвниками (метиленовим синім, толуїдиновим синім, індигокарміном та іншими) для виявлення і візуального визначення меж ділянок дисплазії, атипії епітелію слизової оболонки товстого кишківника, погано помітних при звичайному огляді. Це дозволяє на дуже ранній стадії виявити передпухлинні та пухлинні зміни, оцінити справжні розміри пухлинного ураження і прицільно взяти біопсію. Завершується дослідження прицільною біопсією з виявлених патологічних ділянок.

2. Біопсія. Біопсія підозрілих ділянок і утворень за допомогою щипців або петлі, а також прицільні біопсії після хромоколоноскопії. Суть методики: через канал апарату вводяться в просвіт кишки мініатюрні щипці, вибирається положення дистального кінця стосовно ділянки, яка біоптується, проводиться відкриття щипців, заглиблення їх у тканини та відщіплювання невеликої ділянки (до 5 мм). Маніпуляція безболісна, виконується досить швидко.

3. Ультразвукове сканування - УЗС (ендосонографія). На схематичних малюнках показано: шари кишки та зона відображення (зверху); приклад проростання пухлини в шари кишкової стінки (знизу).

1. М’язова оболонка. 2. Підслизова основа. 3. Слизова оболонка 4. Зона відображення ультразвуку

На фотографії зліва показана нормальна ендосонографіческая картина кишкової стінки. Використовується цей метод для визначення ступеню запалення в кишковій стінці, ступеню інвазії (проростання) при онкологічних процесах, наявності зміненої (онко) тканини при доброякісному процесі.

4. Діагностичні та лікувальні пункції утворень слизової оболонки та підслизового шару.

5. Поліпектомії за допомогою однієї або двох (при великих поліпах на довгих ніжках) діатермічних петель.

6. Ендоскопічні кліпування з метою гемостазу, укриття великих дефектів слизової оболонки.

7. Мукозектомії. Суть методики полягає у видаленні обмеженої ділянки ураженої слизової оболонки (дисплазія слизової оболонки, поліпи на широкій основі, війкові аденоми, що стеляться тощо) після проведення хромоколоноскопії та гідросепаровки тканин за допомогою діатермічної петлі або двох ендоскопічних інструментів.

8. Туморектомія — це ендоскопічне видалення пухлин товстої кишки на ранніх стадіях їх розвитку за допомогою декількох ендоскопічних інструментів. Дані втручання можливі після чіткого передопераційного стадіювання пухлини, яке здійснюється за допомогою застосування ендосонографії - методу, який дозволяє визначити ступінь інвазії пухлинного процесу в шари кишкової стінки.

9. Ендоскопічне стентування. Суть методики полягає у відновленні прохідності товстої кишки шляхом проведення, встановлення і розкриття товстокишкового стента з метою паліативного лікування або для забезпечення передопераційної підготовки пацієнтів зі злоякісною колоректальною обструкцією. Диференціальна діагностика та верифікація захворювань товстого кишківника за допомогою колоноскопії.