Інфрачервона коагуляція гемороїдальних вузлів
Суть методу: До ніжки гемороїдального вузла підводять світловод до контакту зі слизовою.
Теплова енергія діє на ніжку вузла, викликаючи запустіння та склеювання судин, що живлять гемороїдальний вузол.
Методика інфрачервоної коагуляції
Для коагуляції застосовують інфрачервоний коагулятор, що складається з силового блоку, ручного аплікатора та жорсткого кварцового світловода з наконечником зі спеціального теплостійкого полімеру.
Принцип дії коагулятора полягає в тому, що низьковольтна галогенно-вольфрамова лампа, розташована в сферичному відбивачі з ідеально рівним золотим покриттям, фокусує інфрачервоний світловий потік, направляється в кварцовий світловод. Наконечник світловода виготовлений зі спеціального полімеру, який забезпечує пропускання інфрачервоного світла без втрати потужності теплової енергії та забезпечує вільний контакт зі слизовою оболонкою внутрішнього гемороїдального вузла. Таймером регулюється тривалість впливу теплового потоку від 0,5 до 3 секунд.
Інфрачервоний світловий потік проникає до тканини гемороїдального вузла і в ній перетворюється на теплову енергію, за рахунок якої відбувається коагуляція тканин. Глибина коагуляції залежить від тривалості імпульсу.
Показанням до інфрачервоної коагуляції служать внутрішній кровоточивий геморой першої-другої стадії, циркулярний комбінований геморой першої-другої стадії, при якому внутрішні гемороїдальні вузли розташовуються на рівні аноректальної лінії. Ця процедура здійснюється також при дрібних кровоточивих внутрішніх вузлах, що залишилися після лігування латексними кільцями або гемороїдектомії.
Процедуру виконують за наступною методикою. На гінекологічному кріслі хворий займає положення на спині з приведеними до живота ногами, розташованими на підставках. При необхідності процедуру виконують також у колінно-ліктьовому положенні пацієнта або в положенні на боці.
Для проведення втручання застосовується аноскоп з довжиною тубуса 6-8 см і діаметром від 18 мм з волоконним освітлювачем або зовнішнім джерелом світла. Аноскоп вводять в анальний канал так, щоб гемороїдальний вузол розташовувався у просвіті тубуса аноскопа. Наконечник інфрачервоного коагулятора вводять у просвіт тубуса аноскопа і встановлюють в проекції судинної ніжки, злегка притискаючи його до слизової оболонки. Потім починають коагуляцію.
Переміщуючи світловод на 45 ° праворуч і ліворуч, виконують коагуляцію в 3-4 точках в ділянці ніжки вузла, залишаючи між ними проміжки вільної слизової до 0,5 см. Тривалість кожної коагуляції залежить від розмірів вузла і складає від 1 до 3 секунд.
При необхідності за один етап одночасно коагулюють до трьох гемороїдальних вузлів. Повторну інфрачервону коагуляцію проводять через 12-14 днів після першої процедури. При великих гемороїдальних вузлах в 3-4 точках додатково коагулюють поверхню самого вузла. Під час процедури пацієнти найчастіше відзначають підвищення температури тіла в ділянці маніпуляції та, рідко, відчуття, схоже на укол голкою. Ці явища, як правило, проходять протягом однієї години після маніпуляції.
Інфрачервону коагуляцію на тлі триваючої кровотечі проводять наступним чином. Аноскоп в прямій кишці встановлюють так, щоб кровоточивий вузол розташовувався у просвіті його кінцевої частини. Тупфером ретельно висушують поверхню вузла, наконечник світловода притискають до кровоточивої ділянки і коагулюють її з експозицією в 3 секунди. У всіх хворих зупинка кровотечі настає в процесі самої маніпуляції.
На жаль, ми маємо невеликий досвід застосування даної методики лікування геморою, тому що вкрай рідко пацієнти звертаються з хронічним гемороєм першого ступеню, при якому даний метод найбільш ефективний.
